У цій статті ми розберемо, що таке Закон Мерфі, як він працює на практиці, і чому його часто згадують не лише у побуті, а й у науці, менеджменті, авіації та психології. Ви дізнаєтеся цікаві приклади дії Закону Мерфі з реального життя, а також як можна використати це правило на користь собі, перетворивши невдачі на можливості.
Якщо ви коли-небудь розливали каву на білу сорочку саме перед важливою зустріччю — ця стаття для вас.
Що таке Закон Мерфі
Закон Мерфі — це жартівливе правило, яке описує схильність неприємностей виникати у найгірший момент. Найпопулярніше його формулювання звучить так: «Якщо щось може піти не так — воно обов’язково піде не так».
Існує також розширена версія: «Якщо щось може піти не так — воно піде не так у найневдаліший час».
Прихильники цього закону застосовують його навіть у повсякденному житті. Наприклад, коли людина йде на співбесіду в компанію своєї мрії, вона виходить з дому не впритул до призначеного часу, а на 10–15 хвилин раніше. Адже згідно із Законом Мерфі, якщо автобус може зламатися — він обов’язково зламається саме сьогодні.
Як з’явився Закон Мерфі
Історія появи Закону Мерфі бере свій початок у 1949 році. Його сформулювали жартома учасники проєкту MX981, який реалізовувався на авіабазі ВПС США «Едвардс» у Каліфорнії. Назву закон отримав на честь капітана Едварда А. Мерфі-молодшого (Edward A. Murphy Jr.), інженера, який працював над вимірювальним обладнанням для випробувань прискорень у літальних апаратах. Разом із ним над проєктом трудився полковник Джон Пол Стапп (John Paul Stapp) — дослідник, відомий своєю пристрастю до збирання технічних афоризмів і практичних “законів життя”.
За спогадами очевидців, саме Мерфі став автором першої “версії” закону. Одного разу він виявив серйозну помилку, допущену техніком під час монтажу обладнання, і вигукнув:
«Якщо щось можна зробити неправильно — хтось обов’язково зробить це неправильно!»
Саме цей вислів і став прообразом відомого сьогодні Закону Мерфі. Пізніше полковник Стапп, який брав участь у випробуваннях і здобув прізвисько «найшвидша людина на Землі», озвучив цей принцип на пресконференції. Так закон став популярним у ЗМІ, а потім і у всьому світі.
Популярні приклади Законів Мерфі
- Те, що ви зберігаєте роками, одного дня можна сміливо викинути.
- Але якщо ви це зробите — воно обов’язково знадобиться наступного дня.
- Бутерброд завжди падає маслом донизу.
- Зубний біль починається саме у ніч на суботу.
- Сусідня черга завжди рухається швидше.
- Потрібну річ ви знайдете лише в останній кишені.
- Якщо вам потрібно постукати по дереву, поруч знайдеться тільки скло або пластик.
- Щойно помиєте авто — неодмінно піде дощ.
- Варто лише натиснути дві клавіші одночасно, спрацює не та, яку ви планували.
- Коли ви вирішили трохи розслабитися, у кабінет саме заходить бос.
- Яке б не трапилося нещастя, завжди знайдеться хтось, хто скаже: «Я ж попереджав!»
- І, звісно, якщо 1 вересня ви вирішили вдягти гарну сукню — буде жахлива погода.
Що можна винести із Закону Мерфі
Попри свій гумористичний характер, Закон Мерфі має глибокий сенс. Він нагадує, що будь-яка система недосконала, а помилки — це природна частина процесу. Ось кілька узагальнених висновків із цього правила:
- Ніщо не буває таким простим, як здається спочатку.
- Кожна справа потребує більше часу, ніж планувалося.
- З усіх можливих проблем трапляється саме та, яка завдає найбільшої шкоди.
- Навіть якщо ви передбачили всі ризики, знайдеться ще один — непередбачуваний.
- Якщо залишити ситуацію без контролю, вона обов’язково погіршиться.
- Як тільки ви почнете одну справу, одразу з’явиться інша, яку треба зробити “терміново”.
- Будь-яке рішення породжує нові труднощі.

Чому нам здається, що Закон Мерфі справді працює
Коли останній автобус від’їжджає буквально за кілька секунд до твого приходу, здається, що Закон Мерфі не просто існує, а наче спеціально “стежить” за тобою. Але чому ми так часто переконані, що цей жартівливий принцип діє насправді? Психологи пояснюють це кількома причинами.
Вибірковість пам’яті
Людський мозок має властивість краще запам’ятовувати негативні події, адже вони пов’язані з сильними емоціями. Ми можемо до дрібниць пригадати невдачу, яка нас розчарувала, але майже не звертаємо уваги на десятки моментів, коли все минуло без проблем.
Наприклад, ми не помічаємо, що автобус часто приходить вчасно, сорочка залишається чистою до кінця робочого дня, а на дорозі немає жодного червоного світла. Це сприймається як норма, тому не залишає сліду в пам’яті. Натомість одна невдала ситуація — і вона закарбовується надовго.
Наш мозок схильний зберігати емоційні “вибухи”, а спокійні дні просто розчиняються в повсякденності.
Як мозок запам’ятовує погане
Це природна реакція — еволюційно люди запам’ятовували небезпеку, щоб уникати її надалі. Тож негативний досвід здається “сильнішим”, навіть якщо позитивних подій у кілька разів більше. Саме через це ми легко переконуємо себе, що Закон Мерфі діє постійно, хоча насправді просто краще пам’ятаємо прикрі випадки.
Особливості мислення
Наш мозок не здатен сприймати все підряд — він вибірково фокусує увагу лише на тому, що відповідає нашим очікуванням або переконанням.
Наприклад, коли ви вирішуєте купити авто певної марки, починаєте бачити його всюди. Це не тому, що таких машин стало більше — просто мозок навчився помічати знайомі об’єкти.
Так само і з Законом Мерфі: якщо ви вірите, що “все йде не так”, ви підсвідомо шукаєте підтвердження цього правила. І щоразу, коли щось справді не вдається, мозок миттєво говорить: “Ось бачиш! Знову спрацював Закон Мерфі!”.
Ілюзія контролю
Людям властиво прагнути контролю над подіями — це частина базового відчуття безпеки. Невизначеність лякає, бо мозок сприймає її як потенційну загрозу. Тому навіть незначні порушення звичного порядку здаються нам більш прикрими, ніж є насправді.
Коли ми стикаємося з непередбачуваними ситуаціями, нам складно прийняти їх як норму. Ми хочемо логічного пояснення — і знаходимо його в Законах Мерфі або подібних “життєвих правилах”. Вони дають відчуття структури: світ ніби стає зрозумілішим, навіть якщо правила в ньому — просто ілюзія.
Психологи називають це когнітивним спотворенням “ілюзії контролю” — коли люди переоцінюють свій вплив на події, які насправді не залежать від них.
Отже, коли здається, що Всесвіт “проти вас”, найімовірніше, це не змова долі, а гра вашої пам’яті та мислення. Закон Мерфі не працює як реальний закон природи — це лише віддзеркалення того, як наш мозок сприймає випадковість.
Читати також: Як стати лідером і навіщо? Моральні якості лідера