Гнучкий графік роботи — це сучасний формат організації робочого часу, який дозволяє працівникам самостійно визначати години початку та завершення роботи без порушення встановленої норми робочого часу. Такий режим дедалі частіше застосовується в Україні, оскільки передбачений трудовим законодавством і відповідає потребам бізнесу та працівників у балансі між роботою та особистим життям. У цій статті розглянемо, що таке гнучкий режим робочого часу відповідно до КЗпП, як він працює на практиці, як правильно його встановити та які права і обов’язки мають сторони трудових відносин.
Що таке гнучкий графік (режим) роботи?
Гнучкий графік роботи (гнучкий режим робочого часу) — це особлива форма організації праці, за якої працівник може самостійно визначати час початку, закінчення та тривалість робочого дня, дотримуючись установленої норми робочого часу. Такий режим дозволяє відрізнятися від стандартного графіка, закріпленого правилами внутрішнього трудового розпорядку.
В Україні гнучкий режим робочого часу передбачений статтею 60 Кодексу законів про працю (КЗпП) та активно застосовується у сферах, де важливий результат, а не жорстка прив’язка до робочих годин: IT, маркетинг, освіта, креативні індустрії, онлайн-сервіси, адміністративна робота.
Гнучкий графік може встановлюватися як на визначений строк, так і безстроково, як під час прийняття на роботу, так і в процесі трудових відносин.

Як працює гнучкий режим робочого часу?
Гнучкий графік може мати різні форми. Найпоширеніший варіант — плаваючий початок і кінець робочого дня, коли працівник сам обирає, наприклад, працювати з 8:00 до 17:00 або з 10:00 до 19:00.
Ще один формат — скорочений або стиснений робочий тиждень, коли норма годин відпрацьовується за меншу кількість днів, наприклад, чотири дні замість п’яти. Також популярною є модель з поділом робочого дня на кілька частин, що зручно для людей з сімейними або навчальними зобов’язаннями.
Окремо варто виділити гнучкий графік у поєднанні з дистанційною або гібридною роботою, коли працівник сам визначає не лише час, а й місце виконання своїх обов’язків.
Поділ робочого часу при гнучкому графіку
Відповідно до статті 60 КЗпП, робочий час при гнучкому режимі поділяється на три складові:
1. Фіксований час — період, коли працівник обов’язково повинен бути присутнім на робочому місці або на зв’язку. У цей час виконуються основні робочі завдання, проводяться наради, забезпечується взаємодія з колегами. Відсутність у фіксований час без поважних причин вважається порушенням трудової дисципліни.
Фіксований час може бути суцільним або поділеним на частини. Наприклад: з 11:00 до 16:00 або з 9:30 до 13:00 та з 14:30 до 16:00.
2. Змінний час — період, протягом якого працівник самостійно визначає, коли працювати, у межах установленої норми робочого часу. Це дозволяє починати роботу раніше або завершувати її пізніше, комбінуючи робочі години з особистими справами.
3. Час перерви для відпочинку та харчування — надається відповідно до статті 66 КЗпП і може тривати до двох годин. За гнучкого режиму конкретний час перерви обов’язково фіксується в наказі роботодавця або в трудовому договорі.

Норма робочого часу при гнучкому графіку
Запровадження гнучкого режиму не скасовує норму робочого часу. Працівник зобов’язаний повністю відпрацювати встановлену кількість годин:
- за день (поденний облік),
- за тиждень (потижневий облік),
- або за обліковий період — місяць, квартал, рік (підсумований облік).
На практиці гнучкий режим найчастіше поєднується з підсумованим обліком робочого часу, де ключовою вимогою є повне відпрацювання норми за обраний обліковий період.
Коли гнучкий графік не застосовується?
Гнучкий режим робочого часу, як правило, не використовується:
- на безперервно діючих підприємствах;
- при багатозмінній організації роботи;
- у сферах, де необхідна постійна фізична присутність працівника у визначені години;
- коли такий режим несумісний з вимогами безпеки праці.
Водночас пряма законодавча заборона відсутня — рішення про доцільність застосування гнучкого графіка ухвалює роботодавець.
Як встановлюється гнучкий режим роботи?
Можливість застосування гнучкого режиму має бути передбачена в колективному договорі або правилах внутрішнього трудового розпорядку. Для конкретного працівника режим встановлюється за письмовою домовленістю між працівником і роботодавцем.
Ініціатором може бути як працівник, так і роботодавець.
Якщо ініціатор — працівник, він подає заяву, а роботодавець видає наказ. У наказі зазначаються умови, строк і дата початку дії гнучкого режиму. У цьому випадку вимога про повідомлення за два місяці не застосовується.
Якщо ініціатор — роботодавець, працівника необхідно письмово повідомити не пізніше ніж за два місяці про зміну режиму роботи, за винятком надзвичайних обставин (епідемія, воєнний стан, надзвичайна ситуація).

Форма трудового договору
Запровадження гнучкого режиму робочого часу не вимагає обов’язкового укладення письмового трудового договору, якщо для цього немає інших підстав, передбачених статтею 24 КЗпП. Умови гнучкого графіка можуть бути закріплені наказом або усною домовленістю, якщо це допустимо законом.
Повернення до звичайного графіка
Повернення до стандартного режиму роботи можливе:
- за взаємною згодою сторін (заява та наказ);
- у разі порушення працівником умов гнучкого режиму;
- за виробничої необхідності — тимчасово, до одного місяця протягом календарного року.
У таких випадках норма про двомісячне повідомлення може не застосовуватися.
Облік робочого часу та оплата праці
Гнучкий графік не впливає на оплату праці та трудові права працівника. Заробітна плата нараховується за загальними правилами.
Роботодавець зобов’язаний вести облік фактично відпрацьованого часу. Для цього використовується табель обліку робочого часу (типова форма № П-5), у якому відображаються фактичні години роботи. Окремого коду для гнучкого режиму не передбачено — використовується стандартне позначення відпрацьованих днів і годин.
Гнучкий графік роботи — це законодавчо врегульований інструмент організації праці, який дозволяє поєднати інтереси працівника та роботодавця. Він передбачає чітку структуру робочого часу, обов’язкове дотримання норми годин і не впливає на оплату праці чи соціальні гарантії. За правильно оформлених умов гнучкий режим підвищує ефективність роботи, знижує рівень стресу та сприяє кращому балансу між роботою й особистим життям.
Читати також: Українські сайти, які платять гроші без вкладень — заробіток в інтернеті