Майже кожен, хто складав навчальну програму, тест чи корпоративний тренінг, стикався з формулюванням «після курсу учасник зможе…». А далі виникає питання, яке дієслово поставити: «знатиме», «розумітиме» чи «зможе застосувати»? Різниця між ними суттєва, і саме для таких рішень існує таксономія Блума. Це одна з найвідоміших класифікацій навчальних цілей у світовій педагогіці.
Зміст
- Що таке таксономія Блума
- Історія створення таксономії Блума
- Три домени таксономії Блума
- Рівні таксономії Блума: оригінальна версія 1956 року
- Переглянута таксономія Блума (Андерсон і Кратвол, 2001)
- Для чого потрібна таксономія Блума
- Приклад застосування таксономії Блума
- Критика таксономії Блума
- Альтернативи та доповнення до таксономії Блума
- FAQ
У статті розглянемо, як виникла таксономія, чим оригінальна версія 1956 року відрізняється від переглянутої 2001 року, як її застосовують на практиці і за що її критикують. Наприкінці є детальний приклад.
Що таке таксономія Блума
Таксономія Блума (Bloom’s Taxonomy) — це ієрархічна класифікація навчальних цілей за рівнем складності мислення, якого вимагає завдання: від простого відтворення інформації до створення нового.
Важливо розуміти, що таксономія класифікує цілі, тобто те, що учень має вміти зробити після навчання. Вона не класифікує учнів і не є теорією того, як працює мозок. Девід Кратвол, один з авторів, визначав її як систему для класифікації тверджень про те, чого ми очікуємо чи хочемо навчити учнів.
Історія створення таксономії Блума
Ідея з’явилася в 1948 році на зібранні фахівців з оцінювання в американських університетах. Бенджамін Блум, тоді заступник директора екзаменаційної ради Чиказького університету, запропонував створити спільну мову для опису навчальних цілей. Початкова мета була досить прагматичною: університети хотіли обмінюватися тестовими завданнями і формувати банки питань, які вимірюють одні й ті самі цілі.
У 1956 році вийшов «Handbook I: Cognitive Domain», підготовлений Блумом разом з Максом Енгельгартом, Едвардом Фьорстом, Волтером Гіллом і Девідом Кратволом. Книжка стала однією з найцитованіших у педагогіці, і за даними Кратвола, її переклали 22 мовами.
Сам Блум бачив у таксономії більше, ніж інструмент для тестів. Він вважав, що вона допоможе узгоджувати цілі курсів і програм, а також показувати, наскільки вузько чи широко курс охоплює можливі освітні результати.
Три домени таксономії Блума
Таксономія охоплює три сфери навчання:
- Когнітивний домен — знання та інтелектуальні вміння. Саме його найчастіше мають на увазі, коли кажуть «таксономія Блума».
- Афективний домен — емоції, цінності, ставлення. Його описали Кратвол, Блум і Масіа в 1964 році. Рівні: сприйняття, реагування, ціннісна орієнтація, організація, характеризація системою цінностей.
- Психомоторний домен — фізичні вміння й координація. Оригінальна група його не завершила, тож пізніше з’явилося кілька версій, зокрема Елізабет Сімпсон (1972) та Аніти Гарроу (1972).
Далі йтиметься про когнітивний домен.
Рівні таксономії Блума: оригінальна версія 1956 року
Оригінальна таксономія мала шість основних категорій, від простих і конкретних до складних і абстрактних:
- Знання (Knowledge) — відтворення фактів, термінів, класифікацій, принципів.
- Розуміння (Comprehension) — здатність пояснити, переказати своїми словами, інтерпретувати.
- Застосування (Application) — використання правил і методів у конкретній ситуації.
- Аналіз (Analysis) — розкладання матеріалу на складові та виявлення зв’язків між ними.
- Синтез (Synthesis) — поєднання елементів у нове ціле.
- Оцінювання (Evaluation) — судження про цінність ідей чи рішень за певними критеріями.
Модель вважалася кумулятивною: щоб досягти вищого рівня, треба опанувати всі нижчі.

Переглянута таксономія Блума (Андерсон і Кратвол, 2001)
Через 45 років група когнітивних психологів, теоретиків навчальних програм і фахівців з оцінювання під керівництвом Лоріна Андерсона (учня Блума) та Девіда Кратвола переглянула таксономію. У 2001 році вийшла книжка «A Taxonomy for Learning, Teaching, and Assessing».
Головні зміни:
1. Іменники замінили дієсловами. Рівні тепер описують дію, тобто когнітивний процес: запам’ятовувати, розуміти, застосовувати, аналізувати, оцінювати, створювати. Так з ними зручніше формулювати цілі.
2. Змінився порядок вершини. «Синтез» перейменували на «Створення» і поставили на найвищий рівень, над «Оцінюванням».
3. З’явився другий вимір — тип знань. Колишню категорію «Знання» винесли в окрему вісь із чотирма типами:
| Тип знань | Що охоплює | Приклад |
|---|---|---|
| Фактичні | Терміни, конкретні деталі | Дата підписання документа, назва елемента |
| Концептуальні | Класифікації, принципи, теорії, моделі | Як пов’язані попит і пропозиція |
| Процедурні | Методи, алгоритми, техніки, критерії вибору методу | Як розв’язати квадратне рівняння |
| Метакогнітивні | Знання про власне мислення, стратегії навчання, самооцінка | Розуміння, які способи запам’ятовування спрацьовують саме у вас |
4. Ієрархію послабили. Автори перегляду відмовилися від жорсткої кумулятивності. Категорії розташовані за зростанням складності, але можуть перетинатися: наприклад, «пояснювати» (розуміння) іноді складніше, ніж «виконувати» (застосування).
Кожна з шести категорій має конкретніші когнітивні процеси, всього їх 19:
| Рівень | Когнітивні процеси | Типові дієслова для цілей |
|---|---|---|
| 1. Запам’ятовувати | впізнавати, пригадувати | назвати, перелічити, визначити, відтворити |
| 2. Розуміти | інтерпретувати, наводити приклади, класифікувати, узагальнювати, робити висновки, порівнювати, пояснювати | пояснити, описати, переказати, порівняти, навести приклад |
| 3. Застосовувати | виконувати, впроваджувати | розв’язати, використати, обчислити, продемонструвати |
| 4. Аналізувати | диференціювати, організовувати, атрибутувати | розрізнити, структурувати, виявити причини, зіставити |
| 5. Оцінювати | перевіряти, критикувати | обґрунтувати, оцінити, аргументувати, рецензувати |
| 6. Створювати | генерувати, планувати, продукувати | розробити, спроєктувати, скласти план, створити |
Перетин двох вимірів дає таблицю таксономії (Taxonomy Table): 4 рядки типів знань на 6 стовпців процесів. Кожну навчальну ціль можна поставити в конкретну клітинку цієї таблиці.

Для чого потрібна таксономія Блума
- Формулювання навчальних цілей. Ціль «знати маркетинг» не можна перевірити. Ціль «розробити медіаплан рекламної кампанії для заданого бюджету» показує і рівень (створювати), і тип знань (процедурні), і спосіб перевірки.
- Узгодження цілей, навчання та оцінювання. Якщо курс обіцяє навчити аналізувати, а підсумковий тест перевіряє лише пригадування термінів, виникає розрив. Таблиця таксономії робить такі невідповідності помітними. Цей принцип відомий як конструктивне узгодження (constructive alignment).
- Аудит навчальних програм. Якщо розкласти цілі курсу по клітинках таблиці, видно, де їх забагато, а де порожньо. Типовий результат: більшість цілей зосереджена на рівнях «запам’ятовувати» та «розуміти» з фактичними знаннями.
- Складання тестів і завдань. Таксономія допомагає збалансувати завдання різної складності й не обмежуватися запитаннями «назвіть» і «перелічіть».
- Корпоративне навчання та e-learning. Інструкційні дизайнери використовують таксономію для програм онбордингу, тренінгів продажів, сертифікацій. Ендрю Черчес адаптував її до цифрових навичок у «Bloom’s Digital Taxonomy» (2008).
- Диференціація в класі. Вчитель може дати одну тему різним учням із завданнями різних рівнів складності.
Приклад застосування таксономії Блума
Розгляньмо курс для маркетологів-початківців на тему «Пошукова реклама в Google Ads». Нижче наведено цілі для кожного рівня, а також тип знань і спосіб перевірки.
| Рівень | Навчальна ціль: «Після модуля учасник зможе…» | Тип знань | Як перевірити |
|---|---|---|---|
| Запам’ятовувати | …назвати основні типи відповідності ключових слів | Фактичні | Тест з вибором відповіді |
| Розуміти | …пояснити, як показник якості впливає на ціну кліку | Концептуальні | Коротка письмова відповідь |
| Застосовувати | …налаштувати пошукову кампанію з групами оголошень за заданою структурою | Процедурні | Практичне завдання в тестовому акаунті |
| Аналізувати | …визначити за звітом пошукових запитів, які слова з’їдають бюджет без конверсій | Концептуальні + процедурні | Розбір реального звіту |
| Оцінювати | …обґрунтувати, яку з двох стратегій ставок обрати для клієнта з обмеженим бюджетом | Концептуальні + метакогнітивні | Аргументований висновок або захист рішення |
| Створювати | …розробити план запуску кампанії для нового клієнта: структуру, мінус-слова, оголошення, KPI | Процедурні + концептуальні | Проєкт, презентований перед групою |
Що показує цей приклад:
- Дієслово в цілі одразу підказує формат перевірки. «Назвати» перевіряють тестом, а «розробити» — проєктом.
- Більшість реальних професійних завдань лежить на рівнях «аналізувати», «оцінювати» та «створювати», тож курс, що зупиняється на «розуміти», не готує до роботи.
- Рівні не відокремлені один від одного. Щоб створити план кампанії, учасник має пам’ятати типи відповідності, розуміти механіку аукціону та вміти аналізувати дані. Вищі рівні спираються на знання, а не замінюють їх.
Той самий принцип у шкільному контексті (тема «Фотосинтез», біологія):
- Запам’ятовувати: назвати вихідні речовини та продукти фотосинтезу.
- Розуміти: пояснити, чому рослини без світла гинуть.
- Застосовувати: розрахувати, як зміниться виділення кисню за зміни освітленості, за даними досліду.
- Аналізувати: порівняти результати двох дослідів і визначити, який чинник обмежує швидкість фотосинтезу.
- Оцінювати: оцінити, чи коректно побудовано дослід однокласника.
- Створювати: спланувати власний експеримент для перевірки гіпотези.
Критика таксономії Блума
Попри популярність, таксономія має серйозних критиків, і їхні аргументи варто знати.
- Ієрархія не підтверджується повністю. Емпіричні дослідження виявили психометричні невідповідності в кумулятивній структурі оригінальної таксономії. Це стало однією з причин перегляду 2001 року. Дослідники ставлять під сумнів не самі категорії, а жорсткий послідовний зв’язок між ними.
- Знання недооцінюють. Популярна піраміда, де «знання» лежать унизу як найпростіше, спонукає частину педагогів вважати запам’ятовування «нижчим» і менш важливим. Ці аргументи наводять, зокрема, педагог Даг Лемов і прихильники когнітивної науки про навчання: без міцної бази фактичних знань аналіз і критичне мислення неможливі. Варто зазначити, що сама піраміда не є частиною оригінальних публікацій Блума. Це пізніша візуалізація.
- Навчання не лінійне. Рон Бергер, прихильник підходу «глибинного навчання», вказує, що навчання не відбувається сходинками. Учні можуть творити й аналізувати вже на ранніх етапах, а «вищі» рівні часто поглиблюють «нижчі».
- Дієслово не гарантує рівня. «Пояснити» може означати і відтворення завченого визначення, і справжнє розуміння. Те саме дієслово може відповідати різним рівням залежно від контексту і того, чи бачив учень цей матеріал раніше.
- Когнітивні процеси переплетені. Деякі критики вважають, що будь-який поділ мислення на чіткі категорії спрощує його цілісну, взаємопов’язану природу.
Таксономія корисна як інструмент планування й аудиту, але її не варто сприймати як модель того, як працює мозок, або як вимогу «підніматися сходинками» на кожному уроці.
Альтернативи та доповнення до таксономії Блума
- Таксономія SOLO (Біггс і Колліс, 1982) описує зростання структурної складності відповіді учня: від окремих фактів до узагальнення і перенесення.
- Глибина знань Вебба (Webb’s Depth of Knowledge) — чотири рівні складності завдання. Її часто використовують для узгодження стандартів і тестів у США.
- Таксономія значущого навчання Фінка (Fink, 2003) — неієрархічна модель, яка додає виміри «людський вимір», «турбота» та «навчання вчитися».
- Цифрова таксономія Блума (Churches, 2008) переносить рівні на цифрові дії: пошук, тегування, коментування, блогінг, програмування.
FAQ
Хто створив таксономію Блума?
Група під керівництвом Бенджаміна Блума: Макс Енгельгарт, Едвард Фьорст, Волтер Гілл і Девід Кратвол. Її опубліковано в 1956 році. У 2001 році переглянуту версію видали Лорін Андерсон і Девід Кратвол зі співавторами.
Скільки рівнів у таксономії Блума?
Шість у когнітивному домені. В оригіналі: знання, розуміння, застосування, аналіз, синтез, оцінювання. У переглянутій версії: запам’ятовувати, розуміти, застосовувати, аналізувати, оцінювати, створювати.
Чим переглянута таксономія відрізняється від оригінальної?
Категорії названо дієсловами, «синтез» став «створенням» і піднявся на вершину, а також додано окремий вимір типів знань: фактичні, концептуальні, процедурні, метакогнітивні.
Чи обов’язково проходити рівні по черзі?
Ні. Переглянута версія відмовилася від жорсткої кумулятивності, а дослідження показують, що рівні перетинаються. Проте для складних завдань базові знання однаково потрібні.
Де використовують таксономію Блума?
У шкільній і вищій освіті, під час розробки навчальних програм і тестів, у корпоративному навчанні, e-learning та інструкційному дизайні.
Чи є піраміда частиною таксономії Блума?
Ні. У публікаціях 1956 і 2001 років піраміди немає, це пізніша популярна візуалізація. Саме вона частково спричинила хибне уявлення, що знання менш важливі.
Читати також: ТОП-5 шкіл та онлайн-курсів англійської мови у 2026 році