менше хвилини читання
У сучасному світі вміння правильно писати тексти різного типу — важлива навичка як для школярів і студентів, так і для журналістів, копірайтерів, науковців, держслужбовців і всіх, хто працює зі словом. Щоб писати грамотно, чітко й переконливо, потрібно не лише знати правопис, а й розуміти, в якому стилі писати. Для цього й існує поняття стиль тексту.
Стиль тексту — це не просто форма подачі інформації. Це система мовних засобів, яка залежить від мети, теми, ситуації спілкування та цільової аудиторії. Один і той самий зміст можна подати по-різному: офіційно, науково, емоційно або невимушено — все залежить від стилю. Саме тому так важливо вміти розрізняти стилі тексту й використовувати їх у відповідному контексті.
Що таке стилістика?
Стилістика — це розділ мовознавства, який вивчає, як використовувати мовні засоби (слова, речення, вирази) для того, щоб зробити мовлення виразним, точним, доречним і зрозумілим у конкретній ситуації. Прийнято розрізняти дві основні дисципліни стилістики: лексичну стилістику та функціональну стилістику.
Лексична стилістика — це розділ стилістики, який вивчає значення слів, їхні відтінки, виразність та емоційне забарвлення, а також те, як правильно і вдало добирати слова для різних мовленнєвих ситуацій.
Функціональна стилістика — це розділ стилістики, який досліджує мовні стилі та те, як мова використовується в різних сферах життя — у науці, публіцистиці, діловому мовленні, художніх творах і повсякденному спілкуванні.
Функціональний стиль, або просто стиль тексту, — це певна система вживання мовних засобів і способів їх організації, яка супроводжує той чи інший вид людської діяльності й залежить від нього у своїх головних характеристиках. Функціональні стилі поділяються на два типи: розмовний стиль та книжні стилі. Традиційно серед книжних стилів виділяють чотири: науковий, офіційно-діловий, публіцистичний і художній.
Класифікація стилів української літературної мови
У сучасній українській мові прийнято виділяти п’ять основних функціональних стилів:
Кожен із цих стилів служить своїй сфері, має чіткі завдання, прийоми, лексику та жанри. У цій статті ми детально розглянемо кожен із них з прикладами та особливостями вживання.
1. Розмовний стиль
Розмовний стиль — це природна форма мовлення, яка виникає в процесі безпосереднього особистого спілкування. Його головна функція — комунікативна: обмін думками, враженнями, почуттями у невимушеній формі. Це найменш формалізований стиль, який тісно пов’язаний із ситуацією спілкування, емоційним станом учасників, темпом розмови, інтонацією, мімікою.
Де використовується?
- Усне повсякденне мовлення
- Листування між знайомими
- Приватні повідомлення, чати
- Особисті щоденники, нотатки
- Діалоги у художній літературі
Лексичні особливості
- Загальновживана лексика: хліб, друг, робота, телевізор
- Побутова конкретика: сковорідка, маршрутка, пральна машина
- Просторіччя та розмовні слова: «базарити», «воділа», «дурня», «шарити»
- Емоційно забарвлена лексика: «котик», «сонечко», «дурненький», «здоровань», «шмаркач»
- Частки й вигуки: ну, от, та, ага, гей, ох, е-е-е
- Ідіоматичні вирази, прислів’я, приказки: «як рак на горі свисне», «ні риба ні м’ясо»
Синтаксичні особливості
- Простота конструкцій, короткі речення
- Часте використання неповних або еліптичних речень:
- «Їдеш?» — «Та нє»
- «Кава?» — «Мені з молоком»
- Звороти, що передають емоцію або неструктуровану думку:
- «Ну, я не знаю…»
- «Та ну його!»
- Вільний порядок слів: «Знову він дзвонив твій»
- Повтори, тавтологія: «Мені дуже-дуже це треба»
Функціональні риси
- Спонтанність і невимушеність
- Відсутність попередньо продуманої структури
- Підлаштування під слухача (тон, жести, міміка)
- Високий рівень емоційності
- Мовна економія, скорочення слів
Типові помилки при використанні
- Вживання розмовної лексики в офіційних або академічних контекстах
- Використання просторіч у ділових документах
- Надмірне емоційне забарвлення в текстах, де потрібна нейтральність
Приклад тексту в розмовному стилі:
«Ну ти бачив? Вона знову прийшла без нічого! Я їй кажу: ну як так можна? А вона — очі витріщила й мовчить. От чесно, я вже не витримую. Та хай би хоч раз подумала!»
У наступному розділі ми розглянемо науковий стиль, його строгість, логіку та системність.
2. Науковий стиль
Науковий стиль використовується в текстах, де метою є точне й логічне передання інформації, що базується на аналізі, спостереженні або дослідженні. Це мова фактів, термінів і абстракцій. Головна функція — інформативно-пояснювальна.
Де використовується?
- Наукові статті, монографії
- Навчальні посібники й підручники
- Дисертації, реферати, рецензії
- Доповіді, аналітичні звіти
Лексичні особливості
- Предметна термінологія: «фотосинтез», «інтерференція», «інфляція», «аксіома»
- Абстрактна лексика: «структура», «процес», «механізм», «гіпотеза»
- Слова з латинськими або грецькими коренями: «дисфункція», «аналогія», «сегментація»
- Нейтральна, позбавлена емоцій лексика
Синтаксичні особливості
- Складнопідрядні речення з логічними зв’язками: «тому що», «внаслідок чого», «за умови»
- Довгі речення з чіткою структурою
- Перевага іменників і пасивних конструкцій: «Було доведено, що…»
- Стандартизована побудова тексту (вступ, основна частина, висновки)
Функціональні риси
- Однозначність формулювань
- Високий рівень логічності
- Строгість, точність, системність
- Відсутність емоційної оцінки
Типові помилки при використанні
- Надмірна складність речень без логіки
- Використання художніх або розмовних засобів у науковому викладі
- Відсутність чіткої структури (вступ – розвиток – висновок)
Приклад тексту в науковому стилі:
«Фотосинтез — це біохімічний процес, у ході якого зелені рослини перетворюють сонячну енергію в хімічну, утворюючи глюкозу з вуглекислого газу і води. Цей процес відбувається в хлоропластах та є основним джерелом органічної речовини на Землі.»
3. Офіційно-діловий стиль
Офіційно-діловий стиль використовується в юридичній, адміністративній та управлінській діяльності. Його основна функція — регламентувати стосунки між людьми в межах суспільних інституцій: держави, установ, організацій.
Де використовується?
- Закони, укази, постанови
- Службові листи, заяви, накази
- Інструкції, угоди, договори
- Протоколи, акти, довідки
Лексичні особливості
- Штампи й мовні конструкції: «на підставі», «відповідно до», «вважати таким, що»
- Ділова термінологія: «контрагент», «протокол», «акт приймання-передачі»
- Відсутність емоційної лексики
- Часте вживання юридичних понять
Синтаксичні особливості
- Складні речення з підрядними умовними, причинно-наслідковими
- Часте використання безособових форм: «Розглянуто питання про…»
- Пасивні конструкції: «Було вирішено», «Підписано договір»
- Офіційне звернення: «Шановний пане директоре…»
Функціональні риси
- Стандартизованість і уніфікованість
- Чіткість і конкретність
- Однозначність формулювань
- Обов’язковість до виконання
Типові помилки при використанні
- Зайва складність формулювань
- Невиправдане використання розмовної мови
- Відхилення від затверджених зразків оформлення
Приклад тексту в офіційно-діловому стилі:
«На підставі поданих документів та відповідно до статті 12 Закону України «Про освіту» наказую: зарахувати Іванова Олега Володимировича до складу студентів факультету історії з 1 вересня 2025 року.»
4. Публіцистичний стиль
Публіцистичний стиль використовується в мас-медіа, блогах, промовах та інших формах публічного мовлення. Його основна функція — вплив на громадську думку, інформування та формування ставлення до суспільно важливих подій, явищ і процесів.
Де використовується?
- Газетні та журнальні статті
- Телевізійні та радіорепортажі
- Інтерв’ю, нариси, есе
- Публічні виступи, агітаційні матеріали
Лексичні особливості
- Поєднання нейтральної, книжної та розмовної лексики
- Широке використання суспільно-політичної лексики: «ринкова економіка», «громадянське суспільство», «політичний режим»
- Газетизми: «утечка мізків», «вертикаль влади», «офшорний скандал»
- Можливе використання неологізмів, архаїзмів, історизмів
- Експресивні слова й оцінні епітети
Синтаксичні особливості
- Варіативність речень: як прості, так і складні
- Часте вживання риторичних запитань: «Невже ми знову наступаємо на ті самі граблі?»
- Використання емоційно забарвлених інверсій, пауз, тире
- Виокремлення речень у абзаці для посилення впливу
Функціональні риси
- Публічність, звернення до широкої аудиторії
- Емоційність та оцінність
- Аргументованість і пристрасність
- Актуальність тематики
Типові помилки при використанні
- Зловживання пафосом без змістовного наповнення
- Демагогія, перебільшення або перекручування фактів
- Недотримання балансу між стилями (офіційність або розмовність у недоречному контексті)
Приклад тексту в публіцистичному стилі:
«Суспільство має знати правду. Чому після стількох обіцянок ми знову бачимо порожні вулиці й згаслі ліхтарі? Куди поділись кошти з бюджету? Відповідь влади — мовчання. А ми — запитуємо. І будемо запитувати.»
5. Художній стиль
Художній стиль — це стиль художньої літератури. Його головна мета — естетичний вплив на читача, створення образів, занурення у вигаданий або реалістичний світ, передання внутрішніх переживань героїв.
Де використовується?
- Проза: романи, оповідання, повісті
- Поезія: вірші, поеми, балади
- Драматургія: п’єси, монологи, діалоги
- Художньо-публіцистичні жанри (есе, колонки)
Лексичні особливості
- Усі верстви лексики: від розмовної до термінологічної
- Образна лексика, багатство синонімів, антонімів
- Інтенсивне використання тропів: метафора, епітет, гіпербола, порівняння
- Мовні ігри, авторські неологізми
Синтаксичні особливості
- Варіативність структури: від простих до надскладних речень
- Авторська пунктуація для створення ритму й інтонації
- Використання діалогів, внутрішніх монологів
- Емоційна насиченість, індивідуальність мовлення персонажів
Функціональні риси
- Створення естетичного ефекту
- Формування художнього образу світу
- Вплив на уяву та емоції читача
- Відображення особистого стилю автора
Типові помилки при використанні
- Надмірне ускладнення стилю без художньої мети
- Зловживання поетизмами або книжною лексикою
- Недостатній рівень образності або виразності
Приклад тексту в художньому стилі:
«Ніч опустилася на місто тихо, мов чорне крило великого птаха. Вулиці вимерли, лише ліхтарі кидали на бруківку золоті плями світла. Десь у під’їзді плакала дитина, а на даху будинку, мов у варті, стояла самотня постать.»
Як розрізняти стилі?
Ось коротка таблиця характеристик:
| Стиль | Жанри | Особливості | Мовні засоби |
|---|---|---|---|
| Розмовний | Бесіда, лист, щоденник | Невимушеність, емоційність | Просторіччя, вигуки, питання, прості речення, займенники, частки |
| Офіційно-діловий | Закон, наказ, інструкція | Точність, формальність | Штампи, канцеляризми, складні конструкції, прямий порядок слів |
| Публіцистичний | Стаття, репортаж, промова | Оцінність, вплив, публічність | Поєднання лексики, тропи, заголовки, емоційність, газетизми |
| Науковий | Стаття, доповідь, підручник | Логічність, об’єктивність | Терміни, зв’язки, складні речення, абстрактна лексика, безособові конструкції |
| Художній | Роман, поема, вірш | Образність, емоційність, естетика | Тропи, індивідуалізм, експерименти з мовою та синтаксисом |
Усі функціональні стилі мають своє призначення, і важливо вміти їх розрізняти, щоб ефективно та точно передавати думки відповідно до ситуації. Знання стилістичних норм — ключ до грамотного письма, переконливої комунікації та вдалої самопрезентації в будь-якій сфері.
Читати також: Семантичне ядро сайту: що це і як його складати? Приклад
