Угода про корисні копалини між Україною та США підписана 1 травня

У ніч на 1 травня Україна та Сполучені Штати Америки (США) підписали угоду про створення Інвестиційного фонду відбудови та партнерство у сфері критичних корисних копалин. Згідно з інформацією агентства Bloomberg, угода відкриває американським компаніям пріоритетний доступ до інвестиційних проєктів з розробки нафти, газу, графіту та алюмінію в Україні.

Після кількох тижнів перемовин, включно з візитом українських урядовців до Вашингтона, сторони узгодили як основні положення, так і технічні деталі документа. Хоча Україна прагнула підписати головну частину угоди й доопрацювати решту пізніше, США наполягали на повному погодженні всіх умов.

Головні положення угоди між США та Україною

Попри гучні заголовки, підписана між США та Україною угода не передбачає передачі контролю над українськими надрами іноземним компаніям. Навпаки — вона базується на принципах суверенності, рівноправності та захисту державної власності. Ось ключові моменти:

1. Усі природні ресурси на території України та в її територіальних водах залишаються у власності держави. Право визначати, де і що видобувати, належить виключно українській стороні. Цей принцип зафіксовано в тексті угоди.
2. Інвестиційний фонд створюється на паритетних засадах: 50% — від України, 50% — від США. Управління фондом також буде спільним. Жодна зі сторін не отримає переваги у голосуванні, що гарантує баланс впливу та взаємну відповідальність.
3. Угода не передбачає жодних змін у статусі державних підприємств. Такі ключові компанії, як «Укрнафта» та «Енергоатом», залишаються під контролем української держави. Жодної приватизації чи передачі управління — це чітко закріплено.
4. Україна не бере на себе жодних нових боргових зобов’язань перед США. Уся співпраця базується на інвестиційній моделі, яка має на меті взаємне економічне зростання, а не кредитування.
5. Документ не суперечить українському законодавству й не впливає на курс євроінтеграції. Більше того, ця угода стане сигналом для міжнародних партнерів, що інвестувати в Україну — безпечно, довгостроково та перспективно.
6. Фінансування фонду здійснюватиметься за рахунок 50% доходів від нових ліцензій у сферах видобутку критичних матеріалів, нафти та газу. Жодні вже існуючі проєкти чи раніше заплановані надходження не включаються. Це — інструмент для розвитку, а не перерозподілу вже наявних ресурсів.
7. Для запуску роботи фонду необхідно внести зміни лише до Бюджетного кодексу. Саму угоду має ратифікувати Верховна Рада України.
8. Американське агентство DFC (U.S. International Development Finance Corporation) виступатиме партнером у залученні інвестицій та технологій. Це відкриє шлях до співпраці з провідними фондами та компаніями США, ЄС та інших союзних країн.
9. Щоб стимулювати розвиток проєктів, доходи та внески Інвестиційного фонду не оподатковуватимуться — ані в Україні, ані в США. Це дає змогу інвесторам отримати максимальний ефект від участі у відбудові країни.

Цю угоду вважають стратегічно важливою у контексті поточних переговорів щодо припинення війни з Росією. Вона також покликана зміцнити політичну підтримку України з боку чинного президента США Дональда Трампа.

«Ми уклали угоду, за якою наші кошти захищені, ми можемо починати видобуток і робити свою справу», — заявив Трамп під час засідання уряду. — «Це також вигідно для них, бо американська присутність на об’єкті — це щит від небажаних гравців, які могли б розхитати ситуацію в регіоні».

Кому контроль і прибутки?

Важливою частиною угоди є створення спеціального інвестиційного фонду для відбудови України. Кошти, які надходитимуть від проєктів, потраплятимуть саме туди. Контроль над фондом — у Вашингтона. Але, згідно з проєктом документа, США зараховуватимуть до свого внеску лише майбутню військову допомогу, без зобов’язань компенсувати вже надану.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль підтвердив, що Штати відмовились від вимоги повертати мільярди доларів, отримані Україною з початку війни. За словами американських чиновників, нова угода дозволить частково «відбити» витрати і водночас забезпечить економічну та геополітичну стабільність у регіоні, якщо американський бізнес буде активно присутній в Україні.

Червоні лінії та геополітика

Українська сторона наполягала, щоб ця домовленість не заважала євроінтеграційним прагненням. Це було однією з «червоних ліній» у переговорах — і США погодились: у тексті чітко зазначено, що угода не суперечить планам України щодо вступу до ЄС.

Попередня спроба домовитись зірвалася ще на початку року через особистий конфлікт між Володимиром Зеленським, Трампом і віцепрезидентом Джей-Ді Венсом. У квітні сторони підписали меморандум про наміри, а вже наприкінці місяця Зеленський зустрівся з Трампом у Ватикані — одразу перед похоронами Папи Франциска.

Тепер же — офіційна домовленість. Її суть: створити умови для зростання інвестицій у видобувну галузь, енергетику та пов’язані технології. І хоча в Україні спершу побоювались, що угода надто вигідна Вашингтону, тепер її подають як політичний компроміс і шанс залучити критично необхідні ресурси для післявоєнного відновлення.

Нові перспективи для економіки України

Документ передбачає створення умов для зростання інвестицій у видобувну галузь, енергетику та суміжні технології в Україні. За словами американських посадовців, така співпраця також має створити додаткові гарантії безпеки — присутність американського бізнесу в регіоні ускладнить нові спроби російської агресії.

Джерело: Bloomberg

Читати також: Кризовий менеджмент в складні часи