У цій статті пояснюємо, що таке верифікація, навіщо вона потрібна та як використовується в маркетингу й інших сферах.
Що таке верифікація?
Верифікація — це процес перевірки достовірності інформації. Вона дає змогу переконатися, що надані дані є правдивими та відповідають реальності. Перевіряти можна документи, особу людини, облікові записи, транзакції, email-адреси, номери телефонів і багато іншого.
Простими словами, верифікація допомагає впевнитися, що дані справжні, а людина або об’єкт дійсно існує та має заявлені характеристики.
Часто верифікацію плутають зі схожими поняттями:
- Валідація — це перевірка коректності даних за формальними правилами. Вона відповідає на питання: чи правильно заповнені дані з технічної точки зору?
- Аутентифікація — це підтвердження особи користувача. Вона відповідає на питання: чи справді це та людина, за яку себе видає?
Мета верифікації
Основна мета верифікації — захист від помилок, підробок і шахрайства. Вона допомагає:
- запобігти доступу сторонніх осіб до системи;
- підтвердити, що користувач вказав реальну пошту або номер телефону;
- перевірити справжність завантаженого документа;
- уникнути дублювання чи фальсифікації даних;
- підвищити рівень довіри між клієнтом і сервісом.
Коли потрібна верифікація?
1. Фінансові сервіси
Верифікація підтверджує особу клієнта під час відкриття рахунку, оформлення кредиту, переказу коштів або випуску картки. Вона необхідна для дотримання вимог законодавства, боротьби з шахрайством і запобігання відмиванню грошей.
Приклад: під час реєстрації у фінтех-застосунку клієнт завантажує фото паспорта та селфі. Система порівнює зображення й звіряє дані з державними реєстрами.
2. Маркетинг і CRM
Верифікація email і телефонів потрібна для очищення бази контактів і захисту від спаму. Вона гарантує, що повідомлення доходять до реальних користувачів, а бюджети не витрачаються на «мертві» адреси.
Приклад: під час підписки на розсилку використовується double opt-in. Підтвердив пошту — отримав промокод. Без підтвердження контакт у базу не потрапляє.
3. E-commerce та онлайн-сервіси
Верифікація допомагає уточнити контактні дані, адресу доставки та спосіб оплати. Це знижує ризик помилкових відправлень, фейкових платежів і відмов від доставки.
Приклад: покупець вказує номер телефону — система надсилає код. Без підтвердження замовлення не оформлюється.
4. Соціальні платформи та маркетплейси
Перевірка акаунтів брендів, медіа й публічних осіб дозволяє відрізнити оригінал від підробки та захищає платформи від фейків.
Приклад: соціальні мережі позначають перевірені профілі спеціальною галочкою. Лише після верифікації можна запускати рекламу від імені бренду.
5. Юридичні процеси та документообіг
Верифікація підтверджує справжність електронного підпису, посвідчень і договорів, щоб документи мали юридичну силу й не викликали суперечок.
Приклад: користувач підписує договір через сервіс з перевіркою електронного цифрового підпису. Дані зберігаються в зашифрованому вигляді та можуть бути перевірені у разі спору.

Навіщо верифікація потрібна в маркетингу?
1. Підвищує якість бази
Верифікація допомагає прибрати неактивні email-адреси, дублікати та ботів. У базі залишаються лише ті, хто реально читає повідомлення.
2. Захищає від накруток і фейків
Перевірка відсіює фейкові реєстрації та повторні спроби отримати знижку чи бонус.
3. Спрощує реєстрацію та вхід
Система може впізнавати користувача, якщо його дані вже перевірені. Повторна реєстрація або вхід відбуваються швидше.
4. Допомагає вибудовувати довіру
Підтверджені акаунти, чесна робота з базою та відсутність спаму формують відчуття надійності бренду.
5. Дає чистішу аналітику
Коли в базі лише реальні користувачі, легше аналізувати поведінку, сегментувати аудиторію та будувати прогнози.

Формати верифікації
Верифікація може бути:
- Автоматичною — за допомогою алгоритмів, API, AI/ML-систем. Наприклад, підтвердження email через одноразове посилання або перевірка документа через сервіс розпізнавання.
- Ручною — коли спеціаліст самостійно звіряє дані чи документи. Приклад: менеджер банку порівнює паспорт із фотографією в анкеті.
- Двофакторною — з додатковим підтвердженням через код, біометрію або дзвінок. Користувач вводить логін і пароль, а потім підтверджує вхід через SMS.
Читати також: Що таке push-повідомлення та як їх налаштувати?